вий сто

1) ма́па, ка́рта (географічна, зоряного неба)

2) план

••

1) кре́слити ма́пу (ка́рту); нано́сити на ма́пу (на ка́рту)

2) склада́ти план, планува́ти (тж. map out)

3) мат. відобража́ти

1) матеріа́льний; речови́нний

2) важли́вий, істо́тний

1) матеріа́л; речовина́

2) текст. мате́рія, ткани́на

3) pl прила́ддя

4) (звич. pl) фа́кти, да́ні, матеріа́л

1) значни́й; важли́вий; істо́тний

2) знаме́нний

3) багатозна́чний

1. n

1) порт, гавань

2) перен. притулок; сховише

3) портове місто

4) розм. аеропорт

5) іст. ворота (міста)

6) мор. гарматний порт; ілюмінатор; амбразура

7) тех. отвір; вікно; прохід

8) постава; манера триматися

9) спосіб життя

10) суспільне становище

11) смисл, значення, зміст

12) військ. стройова стійка із зброєю

13) мор. лівий борт

14) портвейн

15) приємний мотив, жвава мелодія

2. v

1) тримати у стройовій стійці (зброю)

2) класти руля ліворуч

* * *

1) порт, гавань

2) порт, портове місто; порт ввезення ( port of entry)

3) аеропорт

1) icт., дiaл. ворота ( міста)

2) = porthole

3) тex. отвір, вікно; прохід; проріз; канал; oпт. люк; порт

1) постава; манера триматися

2) спосіб життя ( широкий); суспільне становище ( високе)

3) зміст, смисл, значення

4) вiйcьк. стройова стойка зі зброєю

1) порт, гавань

2) порт, портове місто; порт ввезення ( port of entry)

3) аеропорт

1) icт., дiaл. ворота ( міста)

2) = porthole

3) тex. отвір, вікно; прохід; проріз; канал; oпт. люк; порт

1) постава; манера триматися

2) спосіб життя ( широкий); суспільне становище ( високе)

3) зміст, смисл, значення

4) вiйcьк. стройова стойка зі зброєю

1) пра́вий, справедли́вий

2) пра́вильний

3) нале́жний; доре́чний; підхо́жий

4) здоро́вий, у до́брому ста́ні

5) прями́й (про лінію, кут)

••

1) випрямля́ти(ся)

2) випросто́вувати(ся)

1) пра́вильність; справедли́вість

2) пра́во; справедли́ва вимо́га (to); привіле́й

3) pl спра́вжній стан рече́й, ді́йсність

4) pl поря́док

1) справедли́во

2) пра́вильно

3) нале́жним чи́ном

4) про́сто, пря́мо

5) цілко́м, по́вністю

6) то́чно; якра́з; ду́же

••

1) пра́вий

2) лицьови́й ( про бік тканини)

3) пра́вий, реакці́йний

stand [stænd]

1. n

1) остано́вка;

to come to a stand останови́ться

;

2) сопротивле́ние;

to make a stand for вы́ступить в защи́ту

;

3) пози́ция, ме́сто;

а) заня́ть ме́сто;

б) осно́вываться (on, upon — на) [ср. тж. 4)]

4) взгляд, то́чка зре́ния;

5) пьедеста́л; подста́вка; этаже́рка; подпо́ра, консо́ль, сто́йка

6) ларёк, кио́ск; стенд

7) стоя́нка ( такси и т.п.)

8) трибу́на ( на скачках и т.п.)

9) амер. ме́сто свиде́теля в суде́

10) театр. остано́вка в како́м-л. ме́сте для гастро́льных представле́ний; ме́сто гастро́льных представле́ний

11) лесонасажде́ние

12) урожа́й на корню́;

13) тех. стани́на

2. v (stood)

1) стоя́ть;

he is too weak to stand он е́ле де́ржится на нога́х от сла́бости

;

2) встава́ть (обыкн. stand up);

3) быть располо́женным, находи́ться

4) быть высото́й в...;

5) (обыкн. как глагол-связка) находи́ться, быть в определённом состоя́нии;

he stands first in his class он занима́ет пе́рвое ме́сто в кла́ссе

;

а) быть одино́ким;

б) быть выдаю́щимся, непревзойдённым;

to stand convicted of treason быть осуждённым за изме́ну

;

to stand corrected призна́ть оши́бку; осозна́ть справедли́вость ( замечания и т.п.)

;

to stand in need of smth. нужда́ться в чём-л.

;

to stand one's friend быть дру́гом

;

to stand godmother to the child быть крёстной ма́терью ребёнка

;

а) быть в почёте;

б):

6) ста́вить, помеща́ть, водружа́ть

7) остана́вливаться (обыкн. stand still)

8) занима́ть определённую пози́цию;

9) держа́ться; быть усто́йчивым, про́чным; устоя́ть;

to stand fast сто́йко держа́ться

;

the house still stands дом ещё де́ржится

;

these boots have stood a good deal of wear э́ти сапоги́ хорошо́ послужи́ли

;

this colour will stand э́та кра́ска не слиня́ет

;

10) остава́ться в си́ле, быть действи́тельным (тж. stand good);

11) мор. идти́, держа́ть курс

12) выде́рживать, выноси́ть, терпе́ть; подверга́ться;

to stand the test вы́держать испыта́ние

;

how does he stand pain? как он перено́сит боль?

;

13) угоща́ть;

who's going to stand treat? кто бу́дет плати́ть за угоще́ние?

;

14) де́лать сто́йку ( о собаке)

15) занима́ть определённое положе́ние;

а) быть в хоро́ших отноше́ниях с кем-л.;

б) быть на хоро́шем счету́ у кого́-л.

stand against проти́виться, сопротивля́ться;

stand away, stand back отступа́ть, держа́ться сза́ди;

stand behind отстава́ть;

stand between быть посре́дником ме́жду;

а) прису́тствовать; быть безуча́стным зри́телем;

б) защища́ть, помога́ть, подде́рживать;

to stand by one's friend быть ве́рным дру́гом

;

в) держа́ть, выполня́ть; приде́рживаться;

to stand by one's promise сдержа́ть обеща́ние

;

г) быть нагото́ве;

д) радио быть гото́вым нача́ть или принима́ть переда́чу;

а) покида́ть (свидетельское место в суде, спортивную команду и т.п.);

б) отказа́ться от своего́ поста́ и т.п. (тж. в чью-л. пользу);

в) воен. сменя́ться с дежу́рства;

а) символизи́ровать, означа́ть;

б) разг. терпе́ть, выноси́ть;

в) подде́рживать, стоя́ть за;

а) представля́ть (for); замеща́ть (for); дубли́ровать (for);

б) принима́ть уча́стие, помога́ть (with);

в) мор. идти́ к бе́регу, подходи́ть к по́рту;

stand in with быть в хоро́ших отноше́ниях (с кем-л.);

а) держа́ться на расстоя́нии от; отодви́нуться от;

б) отстрани́ть, уво́лить (на вре́мя);

в) мор. удаля́ться от бе́рега;

а) то́чно соблюда́ть ( условности и т.п.);

б) мор. идти́ пре́жним ку́рсом;

а) выделя́ться, выступа́ть;

to stand out against a background выделя́ться на фо́не

;

б) не сдава́ться; держа́ться;

he stood out for better terms он стара́лся доби́ться лу́чших усло́вий

;

в) мор. удаля́ться от бе́рега;

а) постоя́нно держа́ть в по́ле зре́ния (кого-л.), стоя́ть над душо́й;

б) остава́ться нерешённым; быть отло́женным, отсро́ченным;

let the matter stand over отложи́те э́то де́ло

;

а) держа́ться чего-л.;

to stand to one's colours не отступа́ть, твёрдо держа́ться свои́х при́нципов

;

to stand to it твёрдо наста́ивать на чём-л.

;

б) подде́рживать что-л.;

в) выполня́ть ( обещание и т.п.);

а) встава́ть;

б) ока́зываться про́чным и т.п.;

в):

to stand smb. up разг. подвести́ кого́-л.

;

stand up for защища́ть, отста́ивать;

stand upon = stand on;

а) сме́ло встреча́ть; быть на высоте́;

б) пере́чить, прекосло́вить

◊

to stand Sam сл. плати́ть за угоще́ние

;

how do matters stand? как обстоя́т дела́?

;

I don't know where I stand не зна́ю, что да́льше со мной бу́дет ( или что меня́ ждёт)

;

to stand on end стоя́ть ды́бом ( о волосах)

;

stand and deliver! ру́ки вверх!; «кошелёк и́ли жизнь»!

;

to stand to lose идти́ на ве́рное пораже́ние

;

it stands to reason that само́ собо́й разуме́ется, что

;

to stand to win име́ть все ша́нсы на вы́игрыш

;

а) быть в хоро́ших отноше́ниях;

б) по́льзоваться хоро́шей репута́цией

1) бік, род. п. бо́ку, сторона́

2) (край, страна) край, род. п. кра́ю, сторона́

3) мат. сторона́, бік

4) юр., дипл. сторона́

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

1) випадко́вий, несподі́ваний

2) другоря́дний, неісто́тний

1) випадко́вість

2) неісто́тна ри́са; випадко́вий елеме́нт

1) життє́вий; життє́во важли́вий

2) істо́тний; суттє́вий

3) енергі́йний, жва́вий ( про стиль)

4) згу́бний, фата́льний

1) істо́тний; ( касающийся сути) суттє́вий, посу́тній, су́тній

2) ( действительный) ді́йсний, спра́вжній; ( реальный) реа́льний

Stand m -(e)s, Stände стоя́ние, сто́йка, стоя́чее положе́ние

der Tisch hat keinen testen Stand стол стои́т непро́чно [неусто́йчиво]

ein Sprung aus dem Stand прыжо́к с ме́ста (без разбе́га)

Stand m -(e)s, Stände ме́сто, местоположе́ние, расположе́ние; der Stand der Sonne положе́ние со́лнца; der Stand des Wildes местонахожде́ние ди́чи

Stand m -(e)s, Stände положе́ние, состоя́ние

der (jetzige) Stand der Dinge (существу́ющее) положе́ние веще́й

der Stand des Heeres оснащё́нность а́рмии

der Stand des Wettkampfes спорт. положе́ние уча́стников соревнова́ния

j-n in den Stand setzen, etw. zu tun дать кому́-л. возмо́жность что-л. сде́лать

etw. (gut) im Stande (er) halten сохрани́ть что-л. в хоро́шем состоя́нии; содержа́ть что-л. в поря́дке

Stand m -(e)s, Stände у́ровень, показа́ние (прибо́ра)

der Stand der Aktien курс а́кций

der Stand der Schulklasse у́ровень подгото́вки [зна́ний] кла́сса

der Stand des Wassers у́ровень воды́

einen hohen Stand erreichen дости́гнуть высо́кого у́ровня

die Erziehungsarbeit auf einen hoheren Stand bringen повы́сить у́ровень воспита́тельной рабо́ты

sich auf dem Stand des Jahres 1945 befinden находи́ться на у́ровне 1945 го́да

bei niedrigem [hohem] Stand des Thermometers при ни́зких [высо́ких] температу́рах

über dem Stand (wn D) liegen превыша́ть у́ровень (чего-л.)

Stand m -(e)s, Stände ларё́к, сто́йка, кио́ск

Stand m -(e)s, Stände сто́йло (для лошаде́й)

Stand m -(e)s, Stände стани́на (маши́ны)

Stand m -(e)s, Stände сосло́вие; перен. зва́ние, профе́ссия

der dritte Stand ист. тре́тье сосло́вие

der Stand des Soldaten зва́ние солда́та; солда́тское ремесло́

ein Mann von hohem Stande влия́тельный [зна́тный] челове́к

ein Mann von Stand und Wurden челове́к с положе́нием

Stand m -(e)s, Stände швейц. канто́н

Stand m -(e)s, Stände. pl ист. шта́ты (сосло́вное представи́тельство), вы́борные представи́тели (от сосло́вий), er ist gut im Stande [in gutem Stande] состоя́ние его́ здоро́вья хоро́шее

einen festen Stand haben быть хорошо́ обеспе́ченным; занима́ть про́чное положе́ние

er hat (bei ihm) keinen guten Stand ему́ (у него́) живё́тся нелегко́; он (у него́) не на хоро́шем счету́

einen schweren Stand haben лишь с трудо́м держа́ться на нога́х; быть в тяжё́лом [затрудни́тельном] положе́нии

mit j-m einen schweren Stand haben име́ть де́ло с серьё́зным проти́вником, выде́рживать тяжё́лую борьбу́ с кем-л.; му́читься с кем-л.

1) слабки́й; (небольшой по силе, выразительности) слаби́й; (медлительный, тусклый) мля́вий; (жидкий, хилый) хистки́й

2) ( больной) слаби́й; ( болезненный) слабови́тий; ( хилый) кво́лий; ( бессильный) безси́лий; ( вялый) мля́вий

3) ( не отличающийся твёрдым характером) слабки́й, слаби́й

4) (не обладающий сильной властью, недостаточно влиятельный) слаби́й

5) (некрепкий, ненасыщенный) слабки́й, неміцни́й

6) ( плохой) пога́ний, слаби́й; ке́пський; ( малый) мали́й

7) ( не тугой) слабки́й; ( свободный) ві́льний

8) (нетвёрдый, неплотный) спец. слабки́й; неміцни́й

1) прич. яки́й (що) сто́гне; см. стонать

2) (в знач. прил.: протяжный) протя́жний, протя́глий; ( жалобный) скигли́вий, жа́лібний и жалібни́й; ( заунывный) тужли́вий, журли́вий

1) ви́щий, ста́рший

2) кра́щий, пречудо́вий, ви́щої я́кості

3) що переважа́є (переви́щує); бі́льший

4) самовдово́лений, зарозумі́лий

5) недося́жний; що стої́ть ви́ще

6) біол. ве́рхній, розташо́ваний над і́ншим о́рганом

7) астр. що перебува́є від Со́нця да́лі, ніж Земля́

8) друк. надрядко́вий

1) ста́рший; нача́льник

2) що переважа́є і́ншого

3) (Superior) глава́ релігі́йної грома́ди

4) друк. надрядко́вий знак